Куру

          У 1957 р. американський учений Карлтон Гайдушек описав нове захворювання - куру, що було виявлене у мешканців Нової Гвінеї, папуасів - канібалів мовної  групи форе. Хвороба носила масовий характер. Вона виникала в результаті вживання в їжу мозку загиблих одноплемінників під час ритуального канібалізму.
          Симптоми ураження такі: порушення ходи (рухова атаксія); далі атаксія прогресує, спостерігається порушення координації руху. У цей період хворий скаржиться на біль у колінах, головний біль, підвищенння температури, кашель і нежить, загальне нездужання. Пізніше з'являється характерне тремтіння тулуба, кінцівок, голови. Через місяць -  лихоманка. Через два - три місяці порушується мова. Хворі не здатні ходити  без сторонньої допомоги, а згодом ведуть лише сидячий спосіб життя. На третьому - шостому  місяці хворі в основному лежать. Їх мова стає нерозбірливою, вони не можуть самостійно їсти і гинуть від виснаження.
           Характерною особливістю  хвороби є підвищена збудженість, безпричинний сміх, тривала посмішка та приступи буйного весеління. Саме тому цю хворобу місцеві мешканці й назвали куру - "смерть, що сміється. З припиненням канібалізму захворювання зникло.